Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"

Головна Вверх Про нас Карта сайту Фотогалерея Корисно знати Зв'язок Оголошення

с. Ракобовти

Головна


Наші партнери

Бак-Бенд

 ХЕММЕЛЬ Украина
Запрошуємо на
роботу

 

________________

________________

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 


      Село Ракобовти Буського району Львівської області, входить до складу Купченської сільської ради.

Храм та дзвіниця храму Успення Пресвятої Богородиці          Оберіг села при в'їзді
Ракубовти Храм Ракубовти Храм Ракубовти Храм

 

Сільська бібліотека                                     Магазин "ПП Кондюх" 

 

Ракобовти Ракобовти  

 

 

     В 1898 році в с. Ракобовти було утворене товариство „Просвіта”, яке мало свій герб. На фоні палаючого сонця – розгорнута книга, обвита двома гілками вишні.

     Село Ракобовти Буського району Львівської області лежить в зоні Малого Полісся, у верхній течії річки Західний Буг, в середній смузі Буго-Стирської низовинної рівнини. Рельєф села взагалі рівнинний і монотонний з нахилом в основному на північний захід та північ. Середня абсолютна висота території над рівнем моря – 218 метрів. На території села сильно розгалужена гідрографічна сітка. Вона представлена численними водостоками. Найбільша з них – Західний Буг, що протікає у північно-західному напрямку. Село розташоване на відстані 7 км від районного центру у північно-західному напрямку. На півдні межує з с. Купче, на південному заході – з селом Кизлів та Ріпнів. На заході – з с. Новий Ріпнів, на північному заході – з с. Деревляни Кам’янка-Бузького району, на північному сході з с. По бужани. Із східної сторони села протікає ріка Західний Буг.

     Територія села - 333 га.

     Кількість населення - 537 чол.

    Серед мешканців села поширені декілька легенд про походження його назви. Але наймовірніше те, що назва села походить від того, що в ріці Буг було багато печер, в яких водилися раки. Жителі села ловили раків спеціальними жердинами, які називалися „бовти”. Від того пішла назва Ракобовти.

    При проведенні розвідкових розкопок на території села Західнобузькою археологічною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР у 1959-60 рр. було досліджено, що поселення села Ракобовти належить до І тисячоліття н.е. У відомих писемних джерелах Ракобовти вперше згадуються за люстрацією 1519 року.

    1843р. В селі була побудована перша школа – дяковка. В ній навчав дітей дяк-учитель на прізвище Левицький, родом з Малого Женихова. Діти вчилися по книгах „Букварь руського письма” та „Псалтир церковно-приходської школи”.

    1848 р. В честь скасування панщини на полі господаря Миськова громадою села було поставлено пам’ятник, так звана „Миськова фігура”.

    1890 р. Закінчилося будівництво дороги від Ракобовт до Буська. Дорога була викладена із цегли, взятої із цегельні с. Ракобовти.

   1898 р. 19 червня. В Ракобовтах утворено Товариство „Просвіта”, відкрито читальню товариства та першу бібліотеку. Головою товариства було обрано о. Івана Дороша, бібліотекарем Андрія Шеремету.

    1900 р. 1 січня. Було відкрито магазин мішаних товарів при читальні „Просвіта”, який називався „Церковно-читальний склеп”.

   1900 р. Травень. В селі відбувся великий відпуст – місія, у якій приймав участь Архієрей Львівський, священики Бузецького деканату та біля 2000 прочан.

   1914 р. 26 серпня. Через с. Ракобовти проходив фронт Першої світової війни. Битва була на полях між древлянським лісом і селом Ракобовти, а також між селами Купче і Ракобовти.

   1915 р. Березень. Знову село опинилося під кулями австрійської та російської армій. Австрійські окопи йшли від війта Матвія Зелінського аж до древлянського лісу. Два місяці була стрілянина. В цей час згоріла церква в селі.

   1918 р. Після розпаду Австо-Угорської імперії і проголошення у листопаді ЗУНРу селяни села вступали в загони Січовий Стрільців.

   1919 р. В селі побудовано каплицю. Подарунок графа Бадені.

   1926 р. В селі побудовано олійню, власником якої був Микола Мацюк. Олійня збереглась до наших днів.

   1936-1940 рр. Проводилося будівництво церкви Успіня Пресвятої Богородиці.

   1944 р. Квітень. На території церковного подвір’я похоронено стигматика Степана Навроцького.

      Видатними земляками села є:

Яків Мацюк – перший народний учитель (1910 р.)

Зеновій Лиско – доктор мистецтвознавчих наук

Микола Шеремета – доктор медичних наук, професор Івано-Франківського

медичного інституту

Василь Шеремета – доктор геологічних наук, професор Львівського

національного університету ім. І. Франка

Родина священика о. Василя Лиска

о. В. Лиско – голова районного товариства „Просвіта”

син Зеновій Лиско – доктор мистецтвознавчих наук. Збирач етнографічних

матеріалів. Написав оперету „Хресна дорога Ісуса Христа”, яку за дозволом А. Шептицького було поставлено на сільській сцені.

Син Констянтин Лиско – головний бухгалтер центросоюзу у м. Львів, диригент сільського хору читальні „Просвіта”.

Дочка Марія Лиско – провідниця місцевого об’єднання „Союзу Українок”.

Дочки Ольга та Ярослава – організатори жіночих курсів господарок та гуртка „Рідна школа”.

Зять Микола Струтинській – адвокат району, ініціатор кооперативної гуртові в Буську, голова українського комітету.

 


Головна ] Вверх ]

Відправити повідомлення для: busk@ukr.net або perspektyva@busk.com.ua з запитаннями та зауваженнями щодо цього сайту.
© 2010-2014 Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"
Дата внесення останніх змін: 25.04.2017