Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"

Головна Вверх Про нас Карта сайту Фотогалерея Корисно знати Зв'язок Оголошення

Історія Олеська
Історія Олеська Олеський замок

Головна


Наші партнери

Бак-Бенд

 ХЕММЕЛЬ Украина
Запрошуємо на
роботу

 

________________

________________

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Символіка Олеська

   Давня символіка Олеська не вказана в міських привілеях XV— XVII ст. Найдавніша печатка міста засвідчує витяг 1783 р. з міських актів 1736 р. Вона містить складний герб у чоти-ридільному щиті, увінчаному короною. У першому його полі т. зв. лілійний хрест, усі кінці якого завершені ліліями, в четвертому — бланкована фортечна вежа з брамою і двома бійницями, у другому й четвертому — по 8 ядер. Це символ міста-фортеці завжди готового до оборони, яке воскресає після кожного знищення (лілійний хрест у християнській символіці означав воскресіння. Це зображення, перемальоване з печаток, місто подало для затверджений його як міський герб і 1787 р., під час австрійського пануванн. 3 невідомих причин у 1859 р. магістрат почав використовувати на печатках зображення рослини з двома квітками. А вже 1867 р. на печатках з'являється нове, найскладніше зображення у вигляді чо-тиридільного щита, увінчаного короною, з чотирма шляхетськими гербами — «Сасом» (частина), «Гербуртом», «Корчаком» і «Топором». Його запозичили з різьбленого в камені зображення над в'їздною брамою замку часів перебудови І. Даниловича (після 1605 р.). Композиція відтворює герби власників міста Даниловичів та поріднених з ними Фредрів, Жоравинських і Тарлів. Під час копіювання зображення над брамою основний герб — Даниловичів — скопіювали неправильно. Тому на печатках 1867—1909 рр. його зображали у вигляді старого місяця. Вже з 1867 р. на печатках позначали колір полів: у першому й четвертому полях горизонтальним, а в другому й третьому — вертикальним штрихуванням. Цей герб, виправивши зображення в першому полі й подавши «Топір» у другому, «Гербурт» у третьому, а «Корчак» у четвертому полі, затвердили міським гербом Олеська за часів Польщі, 26 червня 1936 р.

 

Географічне розміщення смт. Олесько

   Смт. Олесько віддалене від Золочева 21 км на північ. Воно розташувалось на низовині, що простягається від лівого берега ріки Стиру до північно-західного узгір‘я Вороняк, у підніжжі Подільської височини, що тягнеться від Підкаменя на сході до Підлиської Маркіянової гори, на якій у 1911 році філії „Просвіти” з Олеська і Золочева поставили на честь Пробудника Західної України, Маркіяна Шашкевича, пам’ятник заввишки понад 25 м на мурованій підставі. Площа населеного пункту – 199 га.

 

Історична довідка

   Олесько - це Одне з найдавніших міст Львівщини, що існувало в період Галицько-Волинської держави. Уперше згадується 1366 року як місто й замок у Звенигородській землі. Наприкінці XIV — на початку XV ст.. Олеський замок був одним з опорних пунктів боротьби руської знаті проти Польщі; 1370 — 77 й 1382—1431 рр. тут перебувала залога русько-литовських князів Любарта й Свидригайла (намісником останнього був князь Богданко Рогатинський). Після тривалої облоги Олесько 1432 р. здобули польські війська. 1441 р. король надав Олеськові магдебурзьке право й передав його разом з усім повітом Іванові з Сенна, який відтоді називав себе Іваном з Олеська. 1464 р. він був одним з учасників конфедерації руської шляхти проти Одровонжів, скріпив цю грамоту своєю печаткою. Однак розквіт міста, що почався з наданням магдебурії, невдовзі загальмувався, оскільки кам'янецькі купці, їдучи до Литви з товарами, з 1464 р. мусили їхати до Львова, оминаючи Олесько й Луцьк, отож місто опинилося поза важливим торговельним шляхом. В акті поділу доньками маєтку померлого 1511 р. Петра з Олеська вказано, що міське управління здійснюють війт, райці, яких порівну обирають дві власниці, та данники, яких обирає громада. 1519 р. замок витримав напад татарів, його обороною керував Ф. Гербурт. З 1605 р. Олесько стало власністю великого магната, руського воєводи Івана Даниловича. Він перебудував замок, зробивши його повністю кам'яним, укріпив його ровом і валом, оснастив гарматами. Після загибелі його сина С. Даниловича Олесько як посаг потрапило до Собеських. Саме в Олеському замку народилися майбутні королі Ян III і Михайло Вишневецький. У роки Хмельниччини здобутий козаками замок зазнав значних руйнувань, занепало й місто. Лише в останні десятиліття XVII ст. Ян III взявся за відбудову замку й міста. 1687 р. він поновив Олеську магдебурзьке право, надав п'ять річних ярмарків і два тижневих торги, запросив до міста вірменських купців. У відновленому місті на початку XVIII ст. діяло українське братство, що мало власну школу. Однак загалом це століття було ще одним періодом занепаду міста, власники якого часто мінялися, заставляли чи продавали його.   

   Певне піднесення місто пережило наприкінці XIX — на початку XX ст., ; коли тут організували перше в Галичині товариство «Сільський господар», заснували банк, збудували Народний дім. Під час Першої світової війни місто було зруйноване. У 1939-63 рр. – районний центр.

 


Головна ] Вверх ]

Відправити повідомлення для: busk@ukr.net або perspektyva@busk.com.ua з запитаннями та зауваженнями щодо цього сайту.
© 2010-2014 Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"
Дата внесення останніх змін: 25.04.2017