Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"

Головна Вверх Про нас Карта сайту Фотогалерея Корисно знати Зв'язок Оголошення

Довідка про село
Історія Довідка про село

Головна


Наші партнери

Бак-Бенд

 ХЕММЕЛЬ Украина
Запрошуємо на
роботу

 

________________

________________

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Довідка про село

   Село Соколівка знаходиться на віддалі 35 км. від районного центру, 85 км.- від обласного.

   Площа населеного пункту становить: с. Соколівка – 513,3 м2, с. Грабина – 58,1 м2 , с. Баймаки – 63,9 м2 , с. Лабач – 77,6 м2, с. Рижани – 51,2 м2 .

   Кількість населення по Соколівській сільській раді становить 883 чол.

   Перші спогади про Соколівку, як складову частину Белзького князівства, відносяться до 1016 року, до часів Київського князя Святополка (Окаянного), який, утікаючи від війська Ярослава Мудрого, пробував оборонятися у Соколівському замку. З іменем Ярослава Мудрого пов’язані легенди про назву села, про хутори Сокіл, Підсокіл, Кудляки.

Соколівський замок був зруйнований в 1241 році татаро – монголами.

   В історичних документах уперше згадується 1448 р. як село Сенява Львівської землі. На той час село належало Гунтеру з Сеняви (потім він титулувався „з Ходорковичів”), тут уже існувала православна церква, священик якої Іван за посе­редництвом власника села судився з його братом, Франциском з Дев'ят­ників, звинувативши останнього в захопленні рухомого майна — коней, волів і вуликів. Звинувачений не за­перечив звинувачення, а зауважив, що ці питання є в компетенції не гродського, а земського суду. Міс­течком Сенява, чи Соколівка, стала в другій половиш XVI ст., бо вже 1594 р. його спадкові власниці (донь­ки Олександра Семітського) Анна Стадницька й Софія Олесницька на­дали фундацію місцевому костелові. Як місто Соколівка виступає в судо­вому процесі плебана (парафіяльний католицький священик) про­ти Олесницьких 1614 р. Магдебургію Соколівка отримала від ново­го власника, коронного хорунжого О. Конецпольського, між 1641 і 1648рр. Однак королівські й маг­натські привілеї міста загинули 1648 р., коли містечко зруйнували й спалили козаки й татари. 1670 р. ко­роль надав Соколівку О. де Недзельському і, на прохання останньо­го, видав містечкові привілей на яр­марки. Згодом воно перейшло до Потоцьких, потім було власністю Мрозовицьких. В австрійські часи зберігало статус містечка Бродівського округу. У міжвоєнній Польщі ма­ло статус сільської громади Бібрецького повіту.

Найдавніша символіка Соколівки невідома. В останній чверті XIX ст. містечко використовувало печатку, очевидно, скопійовану з давнішої, з легендою „CIVITATYS SOKOLOVIENSIS 1736” (місто Соколівка 1736) й гербом Потоцьких, „Пилявою”, в овальному щиті, увінчаному короною. Деякими дослідниками дата на печатці прочитана як 1786.

      В 1648 році через Соколівку проходили війська Богдана Хмельницького (легенда    про „Богданові дуби”) зокрема очолювані полковниками Іваном Чарнотою та       Семеном Подобайлом. Повертаючись з-під Замостя в Соколівці загинув Іван   Чарнота в тому ж році. В 1665 році в Соколівці загинув польський коронний             гетьман С. Чарнецький.

      1685 році Соколівці було надане Магдебурське право, що привело її в розряд           містечок, сприяло розвитку купецтва, ремісництва, рільництва, організацій    щотижневих ярмарків.

      В 1385 році в Соколівці було 364 двори, в 1880 році – 401 двір з 2229 жителями, а в           1940 році – 2760 жителів, в 1968 році – 1260 жителів.

      Теперішня Соколівська середня  школа випустила біля 3000 учнів за роки свого існавання, значна частина з них закінчила вищі навчальні заклади, а понад 40 захистили дисертації. Варто згадати професорів О. П. Гудзя, Ю. П. Гудзя,              Я. М. Бартоша, доцентів і старших наукових співробітників Рогалю А. М., Рогалю Л. М., Носана В. І., Носана В. М., Ференца А. І., Гайвася І. В., Сірого В. С., Сіру М. Я., Паща Є. І. та багатьох інших в різних галузях науки.

      З літературною творчістю поєднали своє життя  Куляба А. М., Зробок Б. І.,              Чулк І. В. та інші уродженці Соколівки.

      З Соколівки родом перекладач з англійської літератури С. Т. Кузик, помер в кінці    1940 року від хвороби, нажитих в польських тюрмах і переслідування енкаведистів.     Його племінник Д.М. Кузик зараз очолює кафедру англійської філології в            Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка.

   Славні родини:

      1. Золотоцький Богдан Леонович з родиною – побудова каплиці в с. Соколівка

      2. Приструга Михайло Іванович з родиною – побудова церковної дзвіниці в                        с. Соколівка.

      3. Бручковський Михайло Іванович – огородження цвинтаря с. Соколівка.

      4. Бручковський Євген Іванович – огородження цвинтаря с. Соколівка.  

   Сучасність Соколівки:

      На території Соколівки знаходиться народний дім – дректор Леків І. С.,         Соколівська лікарська амбулаторія – зав. амбулаторією Романюк Б. В., Соколівська          загальноосвітня школа – директор Ксьондзик М. Г., Аптека  № 186 – зав.                       Хомік О. В.

      На території с. Соколівка функціонує  магазин-бар „Теремок” – приватний    підприємець  Паламар Л. Я., магазин-бар – приватний підприємець Лабінська С. С.,            магазин – приватні підприємці Дутко Р. М., майстерня по            виготовленю             дерев’яних виробів – приватний підприємець  Паламар І. В.

      Фермерське господарство „Соколівка” – голова Зробок А. С.

      ФТ „Козацьке” – голова Зробок В. Д.

      Приватний підприємець Лабінська І. В. – риборозведення – став у с. Соколівка.

      Приватний підприємець Вороновський В. М. – став у с. Баймаки.

Головна ] Вверх ]

Відправити повідомлення для: busk@ukr.net або perspektyva@busk.com.ua з запитаннями та зауваженнями щодо цього сайту.
© 2010-2014 Інформаційно-довідковий сайт Буського району "ПЕРСПЕКТИВА"
Дата внесення останніх змін: 25.04.2017